Інформація та інформатика

Завдання 1 Напишіть код за наступним словесним алгоритмом: 1. Запросити користувача ввести число від 1 до 9. Отримані дані присвоїти змінній x. 2. Якщо користувач ввів число від 1 до 3 включно, то ... попросити ввести рядок. Отримані дані присвоїти змінній s; попросити користувача ввести число повторів рядка. Отримані дані присвоїти змінній n, попередньо перетворивши їх у цілочисельний тип; виконати цикл повторення рядка n разів; вивести результат роботи циклу. 3.  Якщо користувач ввів число від 4 до 6 включно, то ... попросити користувача ввести ступінь, до якої слід звести число. Отримані дані присвоїти змінній m; реалізувати зведення числа x до степеня m; вивести отриманий результат. 4. Якщо користувач ввів число від 7 до 9 включно, то виконувати збільшення числа x на одиницю в циклі 10 разів, при цьому на екран виводити всі 10 чисел. 5. У всіх інших випадках виводити напис "Помилка введення". Завдання 2 Напишіть програму, яка б виконувала такі завдан

Параметри і аргументи функцій Часто функція використовується для обробки даних, отриманих із зовнішнього для неї середовища (з основної гілки програми). Дані передаються функції при її виклику в дужках і називаються аргументами. Однак, щоб функція могла "взяти" передані їй дані, необхідно при її створенні описати параметри (в дужках після імені функції), що представляють собою змінні. Коли функція викликається, конкретні аргументи підставляються замість параметрів-змінних. Майже завжди кількість аргументів і параметрів має збігатися (хоча можна запрограмувати змінну кількість прийнятих аргументів). В якості аргументів можуть виступати як безпосередньо значення, так і змінні, що посилаються на них. Локальні та глобальні змінні Якщо записати в IDLE наведену нижче функцію, і потім спробувати вивести значення змінних, то виявиться, що деякі з них чомусь не існують: Змінні num1 і num2 не змінили своїх початкових значень. Справа в тому, що у функцію передаються копії зна

Функції в програмуванні можна представити як ізольований блок коду, звернення до якого в процесі виконання програми може бути багаторазовим. Навіщо потрібні такі блоки інструкцій? У першу чергу, щоб скоротити обсяг вихідного коду: раціонально винести часто повторювані вирази в окремий блок і, потім, у міру потреби, звертатися до нього. Уявімо собі таку ситуацію. Потрібно написати скрипт, який при виконанні повинен три рази запитувати у користувача різні дані, але виконувати з ними одні й ті ж дії. a = int ( input ( 'Уведіть перше число: ' ) ) b = int ( input ( 'Уведіть друге число: ' ) ) if a > b : print ( a - b ) else : print ( b - a ) c = int ( input ( 'Уведіть перше число: ' ) ) d = int ( input ( 'Уведіть друге число: ' ) ) if c > d : print ( c - d ) else : print ( d - c ) e = int ( input ( 'Уведіть перше число: ' ) ) f = int ( input ( 'Уведіть друге число: ' ) ) if e > f : pr

У сьомому уроці було розглянуто цикл while . Однак це не єдиний спосіб організації у мові Python повторення групи виразів. У програмах, написаних на Python, широко застосовується цикл for, який являє собою цикл обходу заданої множини елементів (символів рядка, об'єктів списку або словника) та виконання в своєму тілі різних операцій над ними. Наприклад, якщо є список чисел, і необхідно збільшити значення кожного елемента на дві одиниці, то можна перебрати список за допомогою циклу for , виконавши над кожним його елементом відповідну дію. >> > spysok = [ 0 , 10 , 20 , 30 , 40 , 50 , 60 , 70 , 80 , 90 ] >> > i = 0 >> > for element in spysok : spysok [ i ] = element + 2 i = i + 1 >> > spysok [ 2 , 12 , 22 , 32 , 42 , 52 , 62 , 72 , 82 , 92 ] У прикладі змінна i потрібна для того, щоб записати змінене значення елемента в список. У ній зберігається значення індексу чергового елемента списку. У той час, як змі

Одним із складних типів даних (поряд з рядками і списками) у мові програмування Python є словники. Словник (Dictionary) — це змінюваний (як і список) невпорядкований (на відміну від рядків і списків) набір пар " ключ: значення ". Щоб уявлення про словник стало більш зрозумілим, можна провести аналогію зі звичайним словником, наприклад, англо-українським. На кожне англійське слово в такому словникові є українське слово-переклад: cat — кішка, dog — собака, table — стіл і т.д. Якщо англо-український словник описувати за допомогою Python, то англійські слова будуть ключами, а українські — їхніми значеннями: { 'cat' : 'кішка' , 'dog' : 'собака' , 'bird' : 'птах' , 'mouse' : 'миша' } Зверніть увагу на фігурні дужки, саме з їх допомогою визначається словник. Синтаксис словника на Python можна описати такою схемою: Якщо створити словник в інтерпретаторі Python, то після натискання Enter можна сп

Списки (List)   —   в мові програмування Python, як і рядки, є впорядкованими послідовностями. Однак, на відміну від рядків, списки складаються не з символів, а з різних об'єктів (значень, даних), і вкладаються не в лапки, а в квадратні дужки [ ] . Об'єкти відокремлюються один від одного за допомогою коми. Списки можуть складатися з різних об'єктів: чисел, рядків і навіть інших списків. В останньому випадку, списки називають вкладеними. [ 23 , 656 , - 20 , 67 , - 45 ] # список з цілих чисел [ 4.15 , 5.93 , 6.45 , 9.3 , 10.0 , 11.6 ] # список з дробових чисел [ "Katy" , "Sergiy" , "Oleg" , "Dasha" ] # список з рядків [ "Київ" , "Відень" , 12 , 148 ] # змішаний список [ [ 0 , 0 , 0 ] , [ 0 , 0 , 1 ] , [ 0 , 1 , 0 ] ] # список, що складається зі списків Як і над рядками, над списками можна виконувати операції з'єднання і повторення: >> > [ 45 , - 12 , 'april&

Рядки вже згадувалися в уроці про типи даних; розглянемо їх більш докладно. Рядок (String)  —  це складний тип даних, що представляє собою послідовність символів. Рядки в мові програмування Python можуть укладатися як в одиночні, так і подвійні лапки. Однак, початок і кінець рядка повинні обрамлятися однаковим типом лапок. Існує спеціальна функція len () , яка дозволяє виміряти довжину рядка. Результатом виконання даної функції є число, що показує кількість символів в рядку. Також для рядків існують операції конкатенації ( + ) і дублювання ( * ). >> > len ( 'It is a long string' ) 19 >> > '!!!' + ' Hello World ' + '!!!' '!!! Hello World !!!' >> > '-' * 20 '--------------------' У послідовностях важливий порядок символів, у кожного символу в рядку є унікальний порядковий номер - індекс. Можна звертатися до конкретного символу в рядку і отримувати його з допомогою оператора інде

Комп'ютерні програми обробляють дані, здійснюючи над ними операції, які задав програміст, і які були обумовлені поставленими завданнями. Дані в програму можна "закласти" в процесі її розробки. Однак така програма завжди буде обробляти одні й ті ж дані і повертати один і той же результат. Найчастіше потрібно зовсім інше - програма повинна обробляти різні (відносно, в певному діапазоні) дані, що надходять до неї з зовнішніх джерел. В якості останніх можуть виступати файли або клавіатура. Коли інформація вводиться з клавіатури, а результати виводяться на екран монітора, то можна говорити про інтерактивний режим роботи програми. Вона обмінюється інформацією із зовнішнім для неї середовищем: може виводити і отримувати дані в процесі виконання, і не є замкнутою сама на собі. З виведенням даних ми вже почасти знайомі: виведенням на екран (і не тільки) в мові програмування Python займається функція print() . Введення даних з клавіатури в програму (починаючи з версії Python 3