Можливості сучасного штучного інтелекту в освіті. Ризики використання


Вступ

Ми всі добре знайомі з такими генеративними системами штучного інтелекту, як ChatGPT, Gemini, Copilot, DALL·E, Claude.

Деякі з них створюють тексти чи тести, інші — генерують зображення, пояснення або допоміжні матеріали для навчання.

Особливо цікаво, що такі інструменти можна інтегрувати в освітні платформи через API, тобто за допомогою спеціальних скриптів. Про це я розповім наприкінці.

Генеративний ШІ можна використовувати для створення індивідуальної програми підготовки для кожного учня, автоматичного формування тестів і завдань, а також підготовки конспектів та пояснень уроків.

Я, наприклад, попросив штучний інтелект підготувати типовий план-конспект уроку, який охоплює більшість форм і етапів проведення: пояснення нового матеріалу, рефлексію, руханку, міжпредметні зв’язки, критерії оцінювання тощо. Тепер я маю під рукою зручну візуалізацію структури уроку, яка допомагає нічого не забути.

Крім того, генеративні ШІ можуть візуалізувати складні теми, що робить уроки наочнішими й підвищує інтерес учнів.

Ризики використання генеративного ШІ

Разом із великими можливостями генеративний штучний інтелект несе й певні ризики, про які варто пам’ятати.

Перш за все, це зниження критичного мислення. Учні часто покладаються на готові відповіді ШІ, замість того щоб формулювати власні думки. Вони перестають аналізувати інформацію й просто копіюють створений текст, не замислюючись над його змістом.

Друга проблема — плагіат і невизначеність авторства. Генеративні системи створюють тексти на основі величезної кількості джерел — іноді навіть мільйонів. Тому визначити, звідки саме походить конкретна ідея чи фрагмент, буває майже неможливо. Це створює труднощі з перевіркою на оригінальність.

Ще один суттєвий ризик — неточність або вигадані дані, так звані «галюцинації ШІ». Алгоритми можуть упевнено подавати інформацію, яка насправді є помилковою чи вигаданою. Тому факти, наведені штучним інтелектом, завжди потрібно перевіряти за достовірними джерелами.

Також залишаються відкритими етичні питання авторства: іноді ШІ може несвідомо відтворювати частини чужих робіт. Це викликає дискусії щодо того, кому належить створений контент.

І нарешті, важливий людський фактор — залежність від технологій. Коли освітній процес надто сильно спирається на штучний інтелект, учням і вчителям стає важче працювати без нього. Якщо технології раптом стають недоступними, навчання може втратити ефективність.

Тому головне завдання педагога — навчити учнів не лише користуватися ШІ, а й мислити самостійно, перевіряти інформацію і використовувати ці інструменти відповідально.

Практичне використання ШІ на уроках (приклад з астрономії)

Давайте подискутуємо над таким питанням: чи завжди доречно використовувати генеративний ШІ в наступних ситуаціях?

Візьмімо для прикладу урок астрономії.

Чи потрібна нам генерація зображень зірок, планет або галактик? На мою думку — не зовсім. Такі зображення мають бути точними, отриманими з телескопів чи астрономічних приладів, а не згенерованими моделями. Адже ми маємо величезні бази справжніх астрономічних фото, які набагато наочніші.

Так само і симуляції руху небесних тіл — існують перевірені програми, які відтворюють це достовірно, тож у цьому випадку ШІ поки не є найкращим помічником.

Однак у чому він справді допомагає, то це в поясненні складних фізичних явищ простою мовою.

Під час проведення уроків я помітив, що деяким учням іноді важко зрозуміти сухий текст підручника. Тому я спробував новий формат: коли учень має запитання, він ставить його ШІ і аналізує, яку відповідь отримав.

Я протестував це сам, ставив ChatGPT питання, наприклад:
  • «Поясни закони Кеплера»,
  • «Чому Сонце не перебуває точно в центрі орбіти Землі?».
Відповіді були зрозумілими, хоч і трохи довгими, але подані доступно й логічно — так, що учням набагато легше сприйняти.

Далі я розвинув цю ідею — створив коротку сценку у формі п’єси, де двоє учнів виконують ролі: один ставить запитання, а інший відповідає від імені штучного інтелекту.

Таким чином, ми отримали інтегрований урок, який поєднав елементи астрономії, географії та театрального мистецтва.

Питання обговорювалися різноманітні:
  • чому, коли Земля ближче до Сонця, не стає спекотніше,
  • як поділяються півкулі планети,
  • що впливає на зміну пір року.
Учням такий формат дуже сподобався, адже він перетворив урок у творчу взаємодію з технологією.

Так ШІ став не просто джерелом інформації, а співрозмовником і партнером у пізнанні.

Використання ШІ для автоматизації освітніх процесів

На уроках інформатики я активно використовую штучний інтелект для створення тестів, презентацій та навчальних матеріалів.

Проте мені, як учителю інформатики, стало цікаво: а чи можна автоматизувати сам процес створення завдань і тестів?

Так я почав експериментувати з Google Apps Script — технологією, яка дозволяє через JavaScript взаємодіяти з API різних сервісів Google.

За її допомогою можна створювати файли, автоматично генерувати завдання або тести, інтегрувати все це з Google Classroom і навіть з таблицями Google Sheets.

Наприклад, я створив таблицю, де кожен рядок містить:
  • тему,
  • назву завдання,
  • опис,
  • файли-додатки,
  • дату публікації та дедлайн,
  • максимальну оцінку
Далі за допомогою Google Apps Script усі ці записи автоматично перетворюються на завдання у Classroom.

Таким чином, я можу за лічені хвилини створити цілу серію завдань на тему, семестр чи навіть навчальний рік. Це значно економить час і дозволяє швидше переходити до індивідуальної роботи з учнями.

Крім тестів, за допомогою скриптів можна генерувати презентації, Google Форми або інші документи, що ще більше розширює можливості вчителя.

Зовсім недавно я почав знайомитися з новими розробками, наприклад, браузером-агентом, який уже вміє виконувати завдання без жодного рядка коду.

Ви просто вказуєте тему, просите створити тест або додати релевантне відео з YouTube — і він усе робить сам: створює Classroom-завдання, відкриває потрібні вкладки, шукає матеріали, додає посилання.

Це демонструє, наскільки швидко розвиваються інструменти ШІ. Так, поки що існують проблеми з українською мовою чи точністю генерації завдань, але навіть теперішній рівень розвитку — уже вражає.

У майбутньому штучний інтелект, безперечно, стане ще потужнішим помічником учителя.

Та головне — використовувати його розумно і критично: перевіряти факти, осмислювати результати, творчо підходити до навчання.

Адже чим креативніший учитель, тим цікавіше учням на уроці.

А штучний інтелект хай залишається нашим віртуальним асистентом і натхненником у щоденній роботі.

Дякую за увагу.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Азбука Морзе Українською

Python: Урок 4. Логічні вирази